У галузі промислового очищення води стабільно висока швидкість опріснення має вирішальне значення для роботи системи зворотного осмосу (RO). Однак у реальних програмах часто виникають несподівані проблеми. У цій статті розглядається практичний випадок проекту зворотного осмосу зі швидкістю 200 м³/год на тепловій електростанції, де система продемонструвала значно низьку швидкість опріснення — падіння нижче 90%, незважаючи на те, що всі параметри конструкції виглядали нормально.
Вивчаючи цей інцидент, ми сподіваємося надати цінну інформацію для інженерів та операторів установок, які стикаються з подібними проблемами у великомасштабних системах чистої води.
Оригінальна конструкція системи зворотного осмосу була заснована на обробці пом'якшеної вапном води, при цьому ключові параметри живильної води були встановлені такі: рН 7,0-8,0, жорсткість <0.1 mmol/L, and conductivity <500 μS/cm. The expected desalination rate was over 98%.
Однак при плановому огляді було відзначено кілька розбіжностей:
Ці відхилення суттєво вплинули на роботу мембрани. Зокрема, підвищений рівень рН і жорсткості сприяв утворенню накипу та зниженню ефективності відторгнення іонів, що призвело до зниження швидкості опріснення, яка впала до 86%.
Якщо ви стикаєтеся з подібними проблемами, дуже важливо спочатку порівняти якість води в реальному часі зі специфікаціями конструкції вашої системи, щоб виявити ранні попереджувальні ознаки недостатньої продуктивності.
Після виявлення невідповідності між фактичними параметрами живильної води та конструктивними специфікаціями системи зворотного осмосу було розпочато комплексну діагностику для виявлення основних причин зниження швидкості опріснення.
Основні діагностичні дії включали:
Отримані дані свідчать про те, що основною проблемою було хімічне накипання через недостатнє попереднє очищення та підвищену жорсткість живильної води. Результати мембранного розтину (за наявності) також підтвердили забруднення карбонатом кальцію та гідроксидом магнію.
Цей діагноз підкреслив важливість моніторингу якості води в режимі реального часу та адаптації стратегій попередньої обробки для уникнення довгострокової деградації мембран.
Після ретельного аналізу було рекомендовано кілька коригувальних дій для відновлення та підвищення продуктивності опріснення системи зворотного осмосу:
Ці дії не тільки покращили швидкість опріснення, але й продовжили термін служби мембран, скоротили час простою та підвищили стабільність системи. Для рослин, які стикаються з подібними проблемами, прийняття цих стратегій може принести відчутні переваги та запобігти втраті продуктивності.
Це дослідження продемонструвало, що навіть добре спроектовані системи чистої води схильні до зниження продуктивності через недооцінену неефективність попереднього очищення, неналежний моніторинг та неналежне технічне обслуговування. Завдяки систематичній діагностиці та індивідуальним коригувальним заходам було виявлено та вирішено основні причини низької швидкості опріснення.
Ключові висновки для промислових операторів:
Ділячись цією операційною інформацією, ми прагнемо допомогти іншим професіоналам промислової водопідготовки в оптимізації їхніх систем зворотного осмосу. Щоб отримати додаткову підтримку або індивідуальну технічну консультацію, не соромтесязв'яжіться з нашою командою в STARK Water.